Кодимщина… зелена оаза області, чарівний край лісів, долин, садів і цілющих джерел. Свідками яких лише подій не були ці благословенні місця. Вони бачили відсвіти скіфських і сарматських вогнищ, чули дикий лемент монголо-татарських орд, нищені-перенищені кримчаками і турками, щедро политі кров’ю запорозьких козаків, які давали рішучу відсіч завойовникам…
На березі річки Кодими у 1754 році виник населений пункт під такою ж назвою. Тут жили запорозькі козаки, господарювали польські магнати, турецькі і литовські окупанти. Саме у цій місцевості проходив кордон між Польщею і Османською імперією…
Населення краю стало швидко зростати після того, як ця частина України увійшла до складу Росії у 1793 році. У 1870 році через Кодиму розпочався регулярний рух поїздів…
Пережив район і лихоліття війн минулого століття - спочатку імперіалістичної, потім громадянської та Великої Вітчизняної. А у повоєнні роки край швидко розвивається. Зокрема, став випускати продукцію знаменитий Кодимський консервний завод: зелений горошок, огірки, томати і соки, було реконструйовано залізничну станцію, запрацювали Писарівський спиртозавод, інші підприємства.
Проте, найвагомішу частку в економіці району займало і займає досі сільськогосподарське виробництво. Значних успіхів досягали кодимські землероби, тваринники. На всю республіку славилися яблука із Сербівського саду, де довгі роки невтомно трудився Герой Соціалістичної Праці Віктор Прокопович Білоконь…
Одне слово, є чим пишатися, на кого рівнятися у праці кодимчанам нинішнього покоління.
Володимир Дорош
|  | Хронологічна таблиця 1754 р. — На торгівельному шляху, що пов’язував Херсонську губернію з Бесарабією, на річці Кодима з’явився населений пункт, що належав польському магнату Любомирському. 1793 р. — Після об’єднання Правобережної України з Лівобережною Кодима увійшла до складу Росії. 1793 р. — Кодима увійшла до складу Балтського повіту Подільської губернії. 1800 р. — У Кодимі проживало 600 чоловік, а у 1917 р. — 3,5 тисячі. 
Лютий 1918 р. — Прийшла Радянська влада. 1920-1921 рр. — Відкрилася школа, лікарня, пошта, сільбуд. 1923 р. — Організовано лікбез для неграмотних. 1927 р. — Створена перша сільськогоподарська артіль "Громадська оранка". 1928 р. — Товариства по спільному обробітку землі "Червоний стан" та "Зірка незаможника" об’єдналися у колгосп "Гігантський шлях". 1929 р. — Створено артіль "Комінтерн". 1930 р. — Кодима стала районним центром Молдавської РСР, створено колгосп "Комунар" (шляхом об’єднання "Гігантського шляху" та "Комінтерну"). 1931 р. — Почала виходити районна газета "Колгоспник Кодимщини". 1932 р. — Почала діяти повидловарка (згодом Консервний завод). 1934 р. — Створено Кодимську МТС, побудовано Будинок культури ім.Т.Г. Шевченка, відкрито лікарню на 50 ліжок. 1936 р. — Кодиму відвідав голова ВУЦВК Г.У. Петровський. 1938 р. — Кодима віднесена до розряду селищ міського типу. 22 липня 1941 р. — В Кодиму вступили німецькі та румунські частини. 22 березня 1944 р. — Визволення Кодими від німецько-фашистських окупантів. 1979 р. — Кодима віднесена до розряду міст районного підпорядкування. 24 серпня 1991 р. — Кодима — районний центр незалежної УКраїни. 2004 р. — 250-річчя Кодими. |
